Приречені на смерть. Голодну смерть.

Рівно 85 років тому першим українським селам було винесено вироки Голодомору. Села Вербки та Гаврилів на Дніпропетровщині, Лютенка та Кам’яні Потоки на Харківщині, Свято-Троїцьке та Піски на Одещині. Ці села першими потрапили на так звані «чорні дошки». У таких селах конфісковувався весь хліб, припинялася будь-яка торгівля. Порушників репресували. У пік репресій до «чорних дошок» було занесено 80% населених пунктів. Причому влада старалася, щоб це були саме багаті села.

Україна в складі Радянського Союзу розглядалась його керівництвом як невичерпне джерело дармового хліба. Диктатор Йосип Сталін розпочав індустріалізацію, а кошти для будівництва заводів і фабрик, закупівлі новітніх технологій за кордоном, більшовики збирались отримати саме з українського села.

Селяни відповіли шаленим опором. Хлібороби відмовлялись задарма віддавати вирощене важкою працею.

6 грудня 1932 року Центральний комітет компартії більшовиків України видає постанову про так звані «чорні дошки». Відповідальність за виконання хлібозаготівельних планів покладалась безпосередньо на селян конкретних населених пунктів. Якщо, на думку влади, хлібозаготівля зривалась, село записували в особливий відкритий реєстр – «чорну дошку». Це означало, що «винуватці» і «саботажники» будуть ізольовані. У село припиняли підвіз продовольства, штрафували конфіскаціями продуктів (по суті – грабували).

Першими на «чорні дошки» потрапили жителі Одеської, Дніпропетровскої та Харківської областей. Їм влада повністю відмовила у будь-якій підтримці, проти них застосовували прямий терор. «Чорні дошки» були зброєю і проти окремих селянських родин, і проти мешканців цілих сіл.

Таке явище, як «чорна дошка» існувало виключно у регіонах СРСР, населених переважно українцями. Це власне радянська Україна, Кубань, Донщина, Поволжя та Казахстан.

«Чорні дошки» стали провісником майбутньої національної катастрофи – Голодомору 1932 – 1933 років, жертвами якого стали мільйони українців.

Сьогодні дуже важливо пам’ятати передумови тих страшних часів. Пам’ятати і робити все, аби більше ніколи політика влади не стала плацдармом для нелюдських експериментів.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *