Україні загрожує подальше скорочення поголів’я ВРХ, − Ольга Ходаківська

 Зменшення поголів’я великої рогатої худоби та стрімке зростання цін на молочну продукцію – таку ціну Україна може заплатити в найближчому майбутньому, якщо влада і надалі декларуватиме нововведення без реальних механізмів їх втілення.

Про це заявила голова Аграрної ради Аграрної партії Ольга Ходаківська.

Із 1 січня 2018 року мав набути чинності новий стандарт щодо виробництва молока – ДСТУ 3662:2015 “Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови”,  запровадження якого відтермінували до 1 липня. Цей документ встановлює нові вимоги до якості молока, що надходить на переробні підприємства.

«Уперше це питання постало у 2005 році, коли Україна оголосила наміри щодо набуття членства у СОТ. Потім його ще кілька разів порушували, зокрема 2010-го та 2015-го, повернулися до нього і зараз у зв’язку з реалізацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За новим стандартом молоко має бути трьох сортів – екстра, вищого та першого. Тобто зникає молоко другого ґатунку, частка якого нині становить близько 75%. Його виробляли переважно у господарствах населення», – зазначила Ольга Ходаківська.

За словами голови Аграрної ради, проблеми підвищення якості харчових продуктів для України є нагальними, однак розв’язувати їх потрібно системно.

«Введення згаданого стандарту в нинішніх умовах, без комплексного підходу та цілеспрямованої державної підтримки, проблему навряд чи вирішить. Радикальні кроки, на яких наполягають окремі політики, призведуть до зменшення поголів’я худоби та підвищення цін на молочну продукцію», – пояснила науковець.

Поголів’я ВРХ і без того невпинно скорочується. Як зазначила експерт, це стосується всіх категорій господарств. Так, із 24,6 мільйона голів у 1990-му воно зменшилося до 3,7 мільйона у 2016-му. Щодо господарств населення, то минулого року корів утримували лише 32% із них. Для порівняння, ще у 2009-му таких було 43%.Загалом лише за останні 10 років обсяги споживання українцями молока та продуктів із нього зменшилися на 16% і нині становлять 8,9 мільйона тонн.

У кінцевому підсумку споживання молока та продуктів із нього у розрахунку на одну особу не перевищує 210 кілограмів за рік, тоді як раціональна норма − 380 кілограмів. За попередніми даними Держстату, у 2017-му показник був ще меншим – 188 кілограмів на людину. Індекс достатності споживання опустився до 0,49. Та й молоко у так званих «молочних продуктах» знайти можна вже не завжди,  – сказала голова Аграрної ради.

«Викликає занепокоєння той факт, що обсяги виробництва молочних продуктів на 30-50% перевищують кількість молочної сировини, яка надходить на переробні підприємства. Так, за даними Економічного дискусійного клубу, частину таких харчів виготовляють із сировини, якої не існує. Доходить до абсурду: застосовувати всілякі домішки (пальмову олію, замінники молочного жиру, рослинні жири тощо) під час виробництва молочної продукції можна, а молоко другого ґатунку – це вже ледь не злочин. Хоча ми всі виросли на цьому молоці, багато хто пам’ятає його смак», − зауважила Ольга Ходаківська.

 «Деякі експерти висловлюють думку, що, застосовуючи доїльний апарат, селянин зможе мати не 1-2 корови, а 5-10. А ви собі уявляєте, як ці 5-10 корів звичайному жителю села утримувати? А якщо це родина пенсіонерів? Адже йдеться не лише про процес доїння, тим паче, що доїльний апарат сам по собі не працює, його теж хтось має підключити, продезінфікувати тощо… Є речі значно складніші, зокрема прогодувати цих 5-10 корів, забезпечити належний догляд і утримання у зимовий період. Сюди варто додати і проблему з громадськими пасовищами…  Де у селі звичайна сім’я  (а у нас таких понад 90% від усієї кількості господарств населення, що не мають змоги займатися фермерством) знайде можливість утримувати таку кількість худоби? Згадаймо, як виглядає господарська будівля на подвір’ї сільського жителя… Так, порушувати питання про підвищення якості сільськогосподарської продукції, безумовно, потрібно, але чи у такий спосіб? Слід враховувати, що від функціонування ринку сирого молока залежить добробут близько півтора мільйона селян та рівень продовольчої безпеки держави», − застерегла голова Аграрної ради.

Зарадити ситуації, на думку Ольги Ходаківської, мала б сільськогосподарська кооперація.

«Але реальних кроків так і не було зроблено. У Державному бюджеті на 2018 рік передбачені кошти на підтримку сільськогосподарської обслуговувальної кооперації. Тому цілком логічно було б, щоб запровадження нового стандарту щодо молочної сировини супроводжувалося державною допомогою, спрямованою на створення молочних кооперативів. Враховуючи те, що у підвищенні якості продукції зацікавлені виробники, переробники, держава, усе це могло б відбуватися на умовах співфінансування. Йдеться про придбання доїльних апаратів, холодильних установок, належне ветеринарне обслуговування тощо», – пояснила експерт.

Ще однин варіант – це коли ініціатором виступає молокопереробне підприємство, яке бере на себе витрати, пов’язані з відновленням роботи молокоприймальних пунктів.  І в цьому випадку держава повинна не стояти осторонь, а стимулювати до таких дій. У першу чергу через компенсацію відсоткових ставок за кредитами та часткове відшкодування витрат, пов’язаних зі створенням таких пунктів,  – зауважила Ольга Ходаківська.

«Не варто також відкидати ідеї щодо можливості запровадження переробки молока безпосередньо самими фермерами або їх кооперативами, як це відбувається в країнах ЄС, коли виготовляють якісний продукт із місцевим брендом», − наголосила голова Аграрної ради.

Як зазначила Ольга Ходаківська, Аграрна рада має чітку позицію щодо цього питання та зараз готує відповідне звернення до вищих владних інстанцій.

«Загалом за умови налагодження системної цілеспрямованої роботи місцевих громад, молокопереробних підприємств, виробників молока та держави за 1,5-2 роки є всі шанси привести якість молочної сировини у відповідність до європейських стандартів. І зволікати із цим питанням не варто, адже для більшості селянських родин це чи не єдиний спосіб отримати «живу копійку»  та прогодувати сім’ю», − підсумувала науковець.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *