19333.jpgКабінет міністрів прийняв рішення про передачу місцевим громадам сотні тисяч гектарів землі, які за часів Януковича у них відібрали. Що це означає і чому найбільше від цього рішення виграв прем’єр.

Про це пише Економічна Правда.

Уряд випередив парламент в рішенні про передачу в управління місцевим органам землі за межами населених пунктів.

За часів Януковича тисячі гектарів державної землі передали центральному органу —  земельному агентству (наразі Держгеокадастр — Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, — ЕП), а у віданні місцевої влади лишили землі в межах населених пунктів та цвинтарі.

Після Революції Гідності нова влада пообіцяла повернути на місця втрачені повноваження, але за три роки ані на крок у цьому питанні не просунулася.

Відповідне рішення повинні були ухвалити депутати, але законопроекти, які були подані, так і не знайшли підтримки більшості. Усіх випередив прем’єр Володимир Гройсман, який провів це рішення через Кабмін, проігнорувавши потуги Ради.

Співрозмовники ЕП припускають, що у такий спосіб голова уряду хоче забезпечити собі підтримку з боку місцевих органів на майбутніх виборах.

Далі більш детально про те, що ухвалив Кабмін і якою буде схема передачі земель місцевим громадам.

Що сталося

На засіданні 31 січня Кабінет міністрів ухвалив постанову про передачу близько 760 тис га сільськогосподарських земель державної власності в розпорядження ОТГ. Наразі цими землями розпоряджається Держгеокадастр.

До рішення уряду органи місцевого самоврядування фактично мали вплив лише на 12% власних територій і були позбавлені можливості ефективно планувати їх розвиток.

На практиці це означало, що усі питання стосовно землі фактично вирішувалися в Києві. Начальники обласних управлінь Дергеокадастру погоджували із столицею переважно усі питання про виділення земельних ділянок. Місцеві органи влади навіть кладовища не могли організувати за межами населеного пункту, бо на це потрібен був дозвіл зверху.

Можливість розпоряджатися землею для ОТГ була одним з ключових питань успішного проведення реформи децентралізації і обговорювалося в стінах Верховної Ради більше трьох років. Наразі в Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад.

Свої варіанти “земельної децентралізації” в парламенті представили депутати, президент і уряд, проте знайти підтримку жодному із законопроектів серед народних обранців так і не вдалося.

Останнім ривком стало голосування за президентський варіант законопроекту №7363 по земельній децентралізації вже після рішення уряду 6 лютого. В результаті країна ще раз побачила повну неспроможність парламенту обговорювати будь-які земельні питання.

“Політичної волі в парламенті вирішити питання передачі права розпорядження землями за межами населених пунктів немає. Там є дуже багато зацікавлених осіб залишити все як є”, — зазначає голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, мер Новоукраїнська, Олександр Корінний.

На його думку, в ситуації, що склалася, уряд прийняв правильне політичне рішення.

“На практиці реалізація ідеї передачі земельних ресурсів в управління громадам ніяк не просувалася, тому Кабмін змушений був вдатися до досить радикального рішення, взявши відповідальність на себе”, — пояснює прийняття постанови перший заступник аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Депутати і експерти після цього голосування почали говорити про старт нової політичної кампанії на президентські вибори, в якій першу скрипку зіграє Володимир Гройсман, адже саме він першим прийняв рішення про передачу землі в управління ОТГ. А президентський законопроект так і не знайшов підтримки в Раді.

Як буде передаватися земля

Поки що зрозумілою є лише загальна схема передачі земель від Держгеокадастру в управління ОТГ, але не дуже чіткою є картина щодо повноважень самих громад з управління отриманих земель.

Передача земель буде здійснюватися за ініціативи ОТГ після подання відповідного звернення до Держгеокадастру. Далі — підписання акту прийому-передачі та подання документу для реєстрації комунальної власності на ділянки. В середньому для окремо взятої ОТГ процедура передачі земель у власність займе близько двох місяців.

Якщо проаналізувати карту сільгоспземель державної власності, то найбільша їх кількість є в Житомирській, Хмельницькій, Чернігівській, Полтавській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. В цих регіонах сконцентровано більше 40 тис. га державних земель.

Для того, щоб громади отримали ці землі, вони спочатку повинні бути інвентаризованими. Вартість інвентаризації 1 га може коливатися від 100 до 300 грн. З 760 тис. га, які планується передати в управління ОТГ, неінвентаризованими лишається близько третини.

Прем’єр запевняє, що інвентаризація буде проведена за рахунок коштів держбюджету.

“Грошей на інвентаризацію цих земель може не вистачити в місцевих бюджетах, але я точно знаю, що готовий співфінансувати інвентаризацію”, — зазначає голова Асоціації об’єднаних територіальних громад Олександр Корінний.

За оцінками уряду, у грудні 2018 року інвентаризація має бути завершена, а в березні 2019 року всі українські ОТГ стануть власниками земель за межами населених пунктів.

Складнощі передачі

Держгеокадастр повинен забезпечити формування земельних ділянок державної власності за межами населених пунктів і передати їх ОТГ. Це не простий процес.

“Потрібно буде формувати кожну конкретну земельну ділянку, на яку треба буде робити землевпорядну документацію, визначати її межі, реєструвати у кадастрі, і лише після цього передавати. Це все недешева справа і для цього потрібен певний час”, — вважає член Ради Асоціації “Земельна спілка України” Сергій Біленко.

За словам експерта, розпорядження уряду також передбачає передачу у власність громадам ті земельні ділянки державної власності, які вже перебувають в оренді. Але ж і Земельним кодексом, і Законом України “Про оренду землі” визначено, що для відчуження орендованої земельної ділянки (а передача у комунальну власність ОТГ —  це теж відчуження) потрібна згода орендаря.

Тут виникає питання — чи усі орендарі нададуть згоду на це? Розпорядження уряду стосується лише земельних ділянок сільськогосподарського призначення, адже іншими землями Держгеокадастр не розпоряджається.

“Але за межами населених пунктів знаходяться і інші землі — від земель промисловості до земель рекреаційного призначення. Без прийняття закону ці землі так і залишаться у державній власності”, — зазначає Біленко.

Чим управлятимуть громади

Не всі керівники ОТГ вважають “земельну децентралізацію” своєчасною. “Прикро, що держава передає землі громадам в розпорядження, коли вони набули своїх власників чи орендарів. Уже не буде чим розпоряджатися”, — вважає голова Великосорочинської ОТГ Павло Полєков.

За його словами, наразі на території його громади немає вільної землі для видачі навіть під особисті селянські господарства.

“Управління Держгеокадастру близько 200 га землі роздало учасникам АТО, які проживають за межами територіальної громади, а учасникам АТО з нашої громади землі нема де взяти, бо нема з чого зробити наділ”, — жаліється Полєков.

Аналогічну ситуацію наразі має й Олександр Корінний.

“Сьогодні до нас приходять учасники АТО і просять виділити землю, а ми кліпаємо і не знаємо, де її взяти, бо фактично не маємо в управління землі за межами населених пунктів. Люди не хочуть іти і з’ясовувати ці питання з чиновниками Дергеокадастру. Ми нічим не можемо допомогти, тоді учасники АТО абсолютно чесно і правильно задають питання: для чого потрібні місцеві вибори, якщо місцева влада нічого не вирішує?”, — розповідає він.

Чи збільшаться бюджети ОТГ

“Земельна децентралізація” дасть можливість громадам реалізувати свої рішення на всій території. Як можна сьогодні робити просторове планування під інвестпроекти, якщо в тебе немає землі?

Для прикладу, сміттєпереробний завод в межах села чи міста не хочеться будувати, а він може бути дуже потрібним. Коли інвестор приходить до громади з пропозицією реалізувати проект, для якого потрібна земля, громада, не маючи землі в межах населеного пункту змушена відправляти такого інвестора просити землю в Держгеокадастр.

“Цей державний орган не має мотивації, щоб надати землю інвестору на території певної громади, на відміну від місцевої влади в ОТГ. Тому після відвідин Держгеокадастру інвестори від проекту іноді відмовляються, бо умови для отримання землі, які перед ними ставлять, — часто мають корупційну складову”, — коментує експерт з земельних питань асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Роман Граб.

Важливо, щоб питання управління землею вирішувалися на місцях, обговорювалися на сесіях з місцевими депутатами.

“У нас має бути можливість планувати розвиток своєї громади. Це рішення, яке дасть плоди не післязавтра, а через кілька років. Рано чи пізно договори оренди на сільгоспземлі закінчаться, і місцева влада зможе виставити їх на прозорі торги, отримати додаткові доходи в місцеві бюджети”, — вважає голова Асоціації ОТГ Олександр Корінний.

Згідно з даними щодо надходжень від плати за землю до місцевого бюджету ОТГ, утворених у 2015 та 2016  роках, приріст доходів становить близько 20%, у той час як середній по Україні — 13%. У 2016 році надходження від сплати за землю в бюджет ОТГ складали 1,16 млрд грн, а в 2017 році уже сягнули 1,4 млрд грн.

“Це свідчить про більш ефективне управління та адміністрування земельних і податкових відносин в ОТГ, оскільки повноваження місцевої влади є ширшими”, —зазначає Граб.

Додатковий дохід також створять ті державні землі, які значаться у запасі і багато з яких обробляються в тіні без жодних документів, а їх нараховується близько 2,5 млн га, за даними УКАБ.

Відповідно, з таких земель жодних надходжень у бюджет немає. У разі передачі прихованих гектарів громадам фермера, які їх орендують, не вдасться продовжувати їх тіньовий обробіток та сплачувати податки чи орендну плату поза законом.

У рішенні уряду можливі підводні камені, бо вільних земель не так багато і вони не такої гарної якості, як хотілося б громадам. В постанові уряду не вирішене питання визначення і внесення до кадастру відомостей про межі ОТГ та інших громад. Поки що у законодавстві правовий вакуум в цьому плані.

“А це буде дуже актуально тоді, коли постане питання, хто саме розпоряджається певною територією. Показовими є, наприклад, межі Києва, які не у всіх випадках чітко зафіксовані” ,— коментує член Ради Асоціації “Земельна спілка України” Сергій Біленко.

На його думку, також важливо прописати можливість затвердження нормативної грошової оцінки землі за межами населених пунктів ОТГ.

Зараз її затверджують районні ради, а це не правильно, бо кошти від орендної плати та земельного податку ідуть в сільський бюджет і саме сільські ради мають визначати НГО, яка є базою оподаткування.

Головне, щоб реформа “земельної децентралізації” не перетворилася на децентралізацію “земельної корупції”. Передача функцій по управлінню землею громадам не завжди означає ефективне і чесне управління ресурсами. Тиск на місцеву владу з боку агрокомпаній посилиться, бо ніхто не хоче втрачати можливості обробляти землю дешево, а ще краще – без сплати податків. Питання в тому, чи зможуть громади встояти проти корупційних спокус.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *