Необхідно визнати, що законопроект є одним із найбільш комплексних, що дозволить, у разі його прийняття, не лише значною мірою запобігти агрорейдерству, а й урегулювати чималу низку земельних питань.
У ньому запропоновано механізми захисту майнових прав землекористувачів, захисту прав власників цілісних земельних-майнових комплексів, посилення вимог до нотаріусів.

Нарешті передбачено автоматизацію взаємодії між Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав на нерухоме майно з метою унеможливлення випадків подвійної реєстрації договорів оренди землі. Важливим є відцифрування усіх наявних у Держгеокадастрі відомостей про раніше видані державні акти та зареєстровані договори оренди і внесення цих відомостей до електронних реєстрів, адже дотепер велика кількість прав на землю, зареєстрована на паперових носіях, і відсутня у електронному вигляді, що було однією з причин земельного рейдерства.

Встановлюється вимога до державних реєстраторів перевіряти не лише відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й наявність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі і т.д.
Вагомість даного законопроекту полягає і в тому, що він відображає низку вимог суспільства, у тому числі й вимог Аграрної партії, які неодноразово надсилалися представникам виконавчої та законодавчої влади. Таким чином ми бачимо, що зворотна реакція є!

Водночас законопроект не враховує проблеми рейдерства в інших сферах. Від захоплень потерпають не лише сільськогосподарські виробники. Масштаби рейдерства у галузі рибництва, приміром, теж вражаючі. Сподіваємося, що до другого читання будуть внесені норми для убезпечення і стосовно їх.
Також нерозв’язаним залишається питання тих власників, які вже постраждали від рейдерських захоплень.

Ми уже маємо кілька випадків, коли після кількарічної судової тяганини законним власникам вдалось повернути собі підприємства. Але отримують вони подекуди фактично лише юридичну назву. Більшість активів втрачено – гроші з рахунків виведено, техніку і збіжжя розпродано.

А за той час, поки тривала судова тяганина, підприємство повинно було подавати звітність, сплачувати податки, орендну плату і т.д. Рейдери зазвичай цього не роблять. Тобто постраждалі мало того, що втратили активи, та ще й змушені будуть платити величезні штрафи за несвоєчасне подання звітності і сплату податків.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *