Нічого не просити. Так Україна має поводитись із США.

Завершив свій візит до Америки. Це була чергова поїздка до Вашингтона, спрямована насамперед на налагодження горизонтальних міжпартійних контактів між Республіканською партією в Штатах та Аграрною партією України.

Було дуже приємно, що з кожною такою поїздкою наші політичні партнери за океаном про Аграрну партію знають дедалі більше. Це підтверджує і моя чергова зустріч зі спікером Палати представників Конгресу США, соратником президента Трампа Полом Раяном, із лідером більшості у Палаті представників Конгресу Кевіном Маккарті (можливим наступним спікером Конгресу), головою підкомітету з питань Європи, Євразії та нових загроз Комітету в закордонних справах Палати представників Дейною Рорабейкером, а також директором регіональних програм по Євразії Міжнародного республіканського інституту (IRI) Стефаном Ніксом та старшим науковим співробітником вашингтонського дослідницького центру Атлантична Рада (Atlantic Council) Андерсом Ослундом. Надзвичайно плідні зустрічі відбулись з представниками української громади у США – з Марією Дупляк  та Михайлом Савківим з Українського конгресового комітету Америки ми домовились про спільну подальшу ефективну роботу на користь України.

Окрім налагодження контактів, маю у своїх поїздках й іншу мету – зберегти увагу до питання України. Завдання непросте, з огляду на всебічну увагу нині з боку Вашингтона до питань Ірану та Північної Кореї, але цілком реальне. Нам як політичній силі, що не перебуває при владі, такі дискусії вести комфортніше, аніж провладним партіям і політикам, оскільки наш діалог з американцями не побудований навколо обговорення умов, які Україна обіцяла виконати чи то МВФ, чи то США напряму, але так і не виконала.

Перша і головна умова залишається незмінною – це боротьба з корупцією, створення абсолютно незалежного Антикорупційного суду, без якого всі кроки в цьому напрямку можуть виявитись марними. Тому у Вашингтоні доводилось чути дискусії про те, що до кінця липня, можливо, з’явиться санкційний лист щодо списку українських політиків і урядовців, якщо до того часу не буде ухвалено закону про Антикорупційний суд. Такий, якого нині вимагає світова спільнота, і що насправді потрібен Україні, – незалежний та професійний.

Під час чергового візиту до США я переконався, що найкраща тактика у переговорах з американськими партнерами – нічого не просити. Все, що я робив останніми роками під час своїх поїздок за океан, – намагався викликати інтерес американських партнерів до того, що відбувається в Україні, і до того, що ми безпосередньо робимо в партії. Для цього й потрібно було вибудувати горизонтальні відносини між політичними партіями у США, представниками американського уряду, аналітичними центрами. У Вашингтоні втомились не від самої України, а від її ролі постійного прохача. До того ж часом безвідповідального прохача, що не здатен дотриматись свого слова після того, як з американського боку те чи інше прохання виконують. Тому нам потрібно відійти від тактики: їдеш до Вашингтона – маєш обов’язково щось попросити. За нас нашу роботу, тут в Україні, ніхто не виконає.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *