Як свідчать дані Держстату за минулий рік, абсолютна більшість витрат українців (понад 70%) іде на купівлю їжі та оплату комунальних послуг. А це означає, що у всьому іншому доводиться суттєво собі відмовляти. Зі згаданих 70 відсотків 48,4% припадає на продукти харчування. На другому місці – витрати на житло і оплату комуналки (16,7%). На третьому (7%) – різні неспоживчі витрати, такі як допомога родичам, вклади в банки, ремонт житла тощо. Ще 12% припадає на купівлю одягу та взуття, охорону здоров’я та проїзд у транспорті.

Видатки на комуналку можуть виглядати незначними, проте слід брати до уваги, що наразі велика кількість сімей отримує субсидії, але в недалекому майбутньому кількість субсидіантів істотно скоротиться (про це – трохи згодом). Втім, відсоток, який показує, скільки витрачає середньостатистична родина на послуги житлово-комунальної сфери, може бути відкоригований не лише через втрати субсидії. Збільшення вартості послуг ЖКГ неминуче, якщо невдовзі в ціні підніметься газ.

Газ

Подорожчання газу для населення є однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Без виконання цієї вимоги Україна може не отримати черговий транш кредиту. Річ у тім, що, згідно із діючою методикою, яку погодили з МВФ, Кабінет міністрів повинен стежити за цінами на німецькому хабі, розраховувати середню вартість газу за 12 місяців, додавати до отриманої цифри витрати на транспортування, податки та порівнювати з тарифом для населення. Якщо виявиться, що ціни відрізняються як мінімум на 10%, українці повинні купувати газ по перерахованому тарифу.

Наразі ціни на хабі піднялися, проте Кабмін відтягує рішення щодо збільшення вартості побутового газу. За рік до виборів уряду вкрай невигідно приймати подібні директиви. Міняти ж методику розрахунку ціни на Грушевського також не стануть – це зруйнує домовленості з МВФ. Тож статус кво поки що зберігається, але, певна річ, так триватиме недовго. Тайм-аут взято до 1 серпня, а відтак із газом доведеться щось вирішувати. Якщо принцип обрахунку лишиться незмінним, то замість 6,9 грн. за «куб» українцям доведеться платити 11-12 гривень. А це означає майже дворазове підняття тарифів.

Гаряча вода + опалення

Між тим вслід за газом вгору підуть й інші тарифи. Адже, наприклад, в складовій тарифу на виробництво теплової енергії, згідно з даними НКРЕКУ, газ займає близько 70%. Нині  тариф «Київенерго» на гарячу воду становить 80,62 грн. за куб. Якщо газ подорожчає на 62-65%, то гаряча вода має всі шанси додати в ціні 45,5%. Таким чином, замість 80,6 грн. доведеться платити близько 117 грн. Згідно соцнормативу, в середньому за місяць одна людина витрачає 1,6 кубометра гарячої води. Відповідно, сім’ї з трьох осіб тільки за гарячу воду доведеться заплатити 516 грн. Також газ займає 70% в складової тарифу на тепло. Одна гігакалорія в Києві коштує 1355,83 грн. Після подорожчання блакитного палива за такий же обсяг тепла потрібно буде заплатити вже близько 1900 грн.

Однак і це не кінець історії. Чергове подорожчання газу для промисловості відіб’ється на цінах товарів та послуг. У собівартості будь-якого товару закладена паливна складова. Найбільш уразливими в цьому випадку є підприємства хімічної галузі, адже 60 відсотків у собівартості їхньої продукції становить газ. Також постраждає виробництво будматеріалів, зокрема, цементу, де газ становить 40 відсотків собівартості, а ще металургія (від 12 до 15 відсотків собівартості).

Холодна вода

 Що стосується здорожчання холодної води, то воно торкнеться, ймовірно, лише киян. Якщо наразі жителі столичних багатоповерхівок платять за холодну воду 15,49 грн., то вже невдовзі розцінки можуть зрости трохи більше ніж на гривню – до 16,7 грн./куб. м. Проект постанови з такою цифрою був схвалений Нацкомісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. При цьому на 2019 рік Київводоканал пропонує встановити ще більш високий тариф – 22,9 грн. за кубометр. Серед причин такого кроку – підвищення вартості електроенергії, зростання витрат на ремонти, пальне, реагенти для очищення води, підвищення рентної плати за воду та інші, пояснюють у Київводоканалі.

Абонентська плата

Відомо, що, окрім плати за спожиту холодну та гарячу воду, українці платять також й за водовідведення. Це відносно нова «послуга», котрої донедавна у наших платіжках не було. Ймовірно, що до цього пункту невдовзі додасться також й абонентська плата за опалення. Тобто плата постачальникові послуги за сам факт її наявності, без урахування використаних гігакалорій.

Така норма міститься у законі про житлово-комунальне господарство, який мав би вступити силу з 10 червня 2018-го. Згідно із законом, всі споживачі комунальних послуг з постачання води та опалення будуть ознайомлені з «платою за абонентські послуги». Точна сума абонплати, умови її ведення, інші деталі поки що є невідомими.

Субсидії

І наостанок про обіцяне – про зміни у нарахуванні субсидій. Не секрет, що уряд витрачає колосальні кошти на соціальні компенсації для тих, хто не має фінансової можливості оплатити спожиті послуги ЖКГ. А оскільки сума витрат на цю статтю видатків зростає з року на рік, віднедавна вирішено «викосити» частину субсидіантів.

Економія вже далася взнаки: загальна сума субсидій в січні-квітні 2018 року склала 531,4 млн. грн., що в 4,5 рази, або на 1 млрд. 850,8 млн. грн., нижче показника січня-квітня 2017 року, стверджує Держстат. У відомстві також зазначають, що з початку 2018 року субсидії призначені 764,6 тис. домогосподарств, що в 2,4 рази менше, ніж за аналогічний період 2017 року. При цьому середній розмір субсидії для компенсації витрат на оплату житлокомпослуг на одну сім’ю в квітні-2018 скоротився на 59% в порівнянні з квітнем-2017 і склав 309,8 грн.

Шляхом скорочення уряд України йтиме і надалі. Наразі міністерство фінансів планує масштабну перевірку субсидіантів, або відсіяти тих, хто не має реальних підстав для отримання допомоги від держави. У «чорний список» відмовників потраплять ті, хто приховує свої доходи, має тіньову зайнятість, живе у великій квартирі або будинку.

Йдеться про те, зокрема, що тепер сім’я може не розраховувати на субсидію, якщо має у власності  автомобіль, якому менше 5 років (окрім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення). Крім того, «з 1 травня 2018 року діє нове правило: субсидія скасовується, якщо площа квартири перевищує 120 кв. метрів, а будинку – 200 кв. м (виняток: дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї). Власники такої житлоплощі будуть оплачувати послуги в повному обсязі», – говориться у повідомленні Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Кабінету міністрів.

Також особам працездатного віку, які претендують на субсидію, але не реєструються як безробітні, тому що працюють без оформлення в Україні або за кордоном, органи соцзахисту будуть автоматично рахувати дохід в розмірі 3 прожиткових мінімумів – 5286 гривень. Тим, хто дійсно є безробітним, необхідно буде стати на облік в Центрі зайнятості.

В цілому ж кожен п’ятий субсидіант в травні повинен буде звернутися до органів соціального захисту та переоформити субсидію. Тепер в декларації потрібно вказувати дохід від оренди нерухомості, а також заробіток тих членів сім’ї, які прописані в квартирі, але не живуть в ній. Пораховано, що в результаті нововведень без знижки на комуналку залишаться близько двох мільйонів сімей.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *