Реалізація норм «сімейно-фермерського» Закону забезпечить представникам дрібного аграрного бізнесу розширення можливостей при формуванні напрямів свого розвитку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи перспективи прийнятого Верховною Радою України 10 липня 2018 року Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

За його словами, йдеться, в першу чергу, про можливість переведення своєї напівлегальної діяльності, позбавленої належної підтримки з боку держави, на цивілізовані рейки та залучення до бюджетних програм, спрямованих на стимулювання розвитку аграрного сектора та підвищення рівня соціальної захищеності осіб, які працюють у галузі.

«Незважаючи на те, що податкове навантаження на новостворені сімейні фермерські господарства (СФГ) з числа високотоварних господарств населення зросте – у порівнянні із їх нинішньою практикою існування без відповідної підприємницької реєстрації, законодавча новація відкриває нові перспективи для суб’єктів аграрного мікробізнесу», – вважає експерт.

На його думку, нинішні лояльні податкові умови функціонування так званих особистих господарств населення, визначені підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, що передбачають звільнення від оподаткування доходів від реалізації сільгосппродукції, вирощеної на власних «товарних» землях площею до 2 га, насправді лише стримують їх розвиток, ускладнюють податкове адміністрування в секторі аграрного мікробізнесу та суттєво знижують фіскальний потенціал сільських громад.

«У цьому контексті забезпечення прозорих умов оподаткування, за яких розмір податкових зобов’язань є фіксованим і залежить лише від нормативної грошової оцінки наявної земельної ділянки, передбачене «сімейно-фермерським» Законом, є важливим – хоч і не останнім – кроком на шляху формування в Україні цивілізованого мікрофермерства», – зауважив Леонід Тулуш.

Положеннями «сімейно-фермерського» Закону передбачено, що підприємницька трансформація стосуватиметься лише тих господарств населення, які обробляють понад 2 га «товарних» сільгоспугідь, пояснив він. Для господарств, що використовують земельні ділянки меншої площі, наявні преференції зберігаються. Відповідні норми застосовуватимуться паралельно і визначатимуть податкові умови в залежності від масштабів сільськогосподарської діяльності суб’єкта аграрного мікробізнесу.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, доцільність підприємницької трансформації відповідно до положень Закону з’являється, в першу чергу, у СФГ плодово-ягідного та овочевого напрямів, а також молочного напряму у тваринництві.

Для решти тваринницьких напрямів — з огляду на наявний нині неоподатковуваний мінімум тваринницьких доходів у 50 МЗП (186 тис грн.) — така трансформація є економічно недоцільною. Недоречною вона також буде й для господарств суто зернового напряму, адже наявне податкове навантаження для них буде обтяжливим.

«Серед позитивних моментів прийнятої Верховною Радою законодавчої новації окремо слід виділити встановлення пільгового порядку сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), зобов’язання по якому – за стандартного механізму справляння – були б надто обтяжливими для новостворених СФГ. Положеннями «сімейно-фермерського» Закону, зокрема, передбачений стимул у вигляді можливості набуття пенсійного стажу учасниками СФГ за «пільговою ціною» – з огляду на пільговий порядок сплати ЄСВ у перший рік функціонування, що складатиме лише 10 % від стандартного розміру внеску, тобто 82 грн на місяць. Це може бути суттєвим спонукальним мотивом для підприємницької трансформації частини високотоварних ОСГ, особливо тих, вік членів яких є передпенсійним, а наявного пенсійного стажу не вистачає для призначення пенсії за віком у встановлені строки»,  –підкреслив експерт.

Разом з тим прийняття «сімейно-фермерського» закону – це лише черговий крок на шляху формування дієвої системи фінансового регулювання розвитку сільгоспвиробництва в сегменті мікрогосподарств, який спрямований на створення прозорих та стабільних умов оподаткування, а також виключення можливості формування надмірного податкового тиску на новостворені СФГ.

Важливими аспектами стимулювання підприємницької трансформації високотоварних господарств населення є розширення доступу таких суб’єктів до ресурсів державної фінансової підтримки, особливо в період здійснення інвестицій у розширення виробництва, забезпечення їм пріоритетного доступу до ринків збуту продукції, в першу чергу локальних, а також державне сприяння дотримання ними вимог щодо безпечності сільгосппродукції.

Отже, подальший розвиток СФГ в Україні передбачає з одного боку, концентрацію державної фінансової підтримки саме на цих суб’єктах агропромислового виробництва, а з іншого – посилення вимог до безпечності сільгосппродукції, яка ними виробляється, та державне сприяння у підтвердженні ними відповідності відповідним вимогам.

«Виробництво сільгосппродукції в Україні має стати бізнесом, який, з одного боку, забезпечує достатні та стабільні обсяги доходів сільським жителям, які обрали даний вид діяльності у якості основного, а з іншого – формує достатні обсяги податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування за місцем такої діяльності для забезпечення належної якості умов проживання на них», – резюмував Леонід Тулуш.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *