Протягом останніх 3 років Аграрна партія з політичних аутсайдерів перетворилася на впливову політичну силу, яка впевнено збільшує своє представництво в органах місцевого самоврядування, нарощує рейтинг і «начує м’язи» перед майбутніми парламентськими виборами. Про те, як відбувалося відродження Аграрної партії і яким бачать її майбутнє активісти в регіонах говоримо із заступником голови Черкаської обласної організації Аграрної партії України, очільником Драбівської організації АПУ Валерієм Перепелицею – людиною із 20-річним досвідом роботи у сфері сільськогосподарського виробництва, державного управління сільським господарством, авторитетним політиком.

Валерію Володимировичу, Ви – серед тих активістів Аграрної партії на Черкащині, які вже мають доволі поважний партійний стаж. У 2010 році, коли Ви вступили в Аграрну партію, всі йшли у Партію регіонів. Вам пропонували?

Пропонували, і досить активно. Але йти туди було не можна, бо це був політично-кримінальний проект, створений групою потужних бізнесменів із метою зберегти в своїх руках владу. Тому й нам, активістам Аграрної партії, до Революції гідності фактично не давали працювати.

 

Чому серед усього спектру політичних сил Ви обрали саме Аграрну партію? Які надії Ви покладаєте на цю політичну силу?

До 2010 року я не був у жодній партії. Чому пішов у Аграрну? Бо це не проект під певного олігарха, як в Україні часто буває, а системна політична сила, або, як ще кажуть, «правильна партія», котра будується з низу до гори. Партія має сильного лідера – Віталія Скоцика, який доклав чимало зусиль, щоб об’єднати навколо себе людей, допоміг повірити у свої сили, й вселив надію у те, що Україна зможе стати успішною, а українці заможними. Сподіваюся, вона може стати одним із локомотивів наповнення політичної системи України новим змістом.

 

Про що йдеться?

Зараз ми маємо в країні олігархічно-кланову систему з кримінальним ухилом. Усе монополізовано, процвітають популізм і корупція. На хвилі популізму до влади приходять політики, яких підгодовують олігархи і які підтримують у державі корупційні стосунки. За рахунок корупції формуються капітали, які знов вкидаються у популістські політичні сили – і коло замикається. Усе це далі й далі виснажує ресурси України.

Коли вирішив вступити в Аграрну партію, я керувався такою логікою: хочу жити в Україні, хочу для України змін на краще. Для цього треба прийти до влади. Яким чином? Через політичну партію. Яка в нас є справжня політична партія? Аграрна.

 

Партія – це не тільки ідеологія, це також люди. Чи відповідає колектив Аграрної партії Вашим очікуванням?

Наша партія не надто багата грошима, але ми виграємо за рахунок людей. Ми вишукуємо людей, які є, як кажуть, золотим зерном. Людей, які хочуть і можуть щось змінити. Ви бачите, як телеканали забиті рекламними роликами. Для такої «розкрутки» в нашої партії відповідних коштів немає, адже АПУ існує і працює винятково за рахунок посильних внесків найбільш спроможних партійців (переважно фермерів, дрібного та середнього бізнесу). Але завдяки зусиллям та авторитету наших людей ми на місцевих виборах посідаємо третє місце в Україні та друге місце на Черкащині.

 

У чому секрет успіху ваших активістів?

У тому, що вони хочуть займатися політикою. У СДПУ(о) чи в Партію регіонів людей заганяли насильно. Ми ж залучаємо людей, які спроможні й бажають працювати в політикумі. Для цього потрібно мати що їсти й де жити. Бо бо інакше людині – не до політики. А тих, хто має достаток, якого вистачає, щоб не замислюватися про виживання, в нашій зубожілій державі не так і багато. Проте, середній клас уже з’являється, передусім у аграрній сфері, й це є передумовою успіху Аграрної партії.

 

У селі сьогодні відбувається жорстке протистояння між фермерами з одного боку і потужними агрохолдингами з іншого. Чи є це небезпекою для сільського середнього класу.

На жаль, у згаданому протистоянні агрохолдинги виграють, постійно нарощуючи земельний банк – цьому сприяє брак незалежних судів, корумпованість правоохоронців, відсутність у фермерів фінансових ресурсів, монополізація ринків збуту тощо. Все це, з одного боку, тисне на сільський середній клас, а з іншого – створює загрозу національній безпеці, адже державу годують переважно дрібні та малі господарства. Саме вони виробляють більшість молока, м’яса, овочів, фруктів. Натомість, агрохолдинги зосереджені на формуванні великих партій продукції для експорту – при цьому виснажуючи ґрунт, псуючи екологію…

 

Кажуть, особливо дістається пасічникам, адже від різноманітних пестицидів та інших хімікатів масово гинуть бджоли.

Так. Але ані фермерів, ані бджолярів ніхто не захистить, якщо вони не об’єднаються у асоціації, не почнуть вимагати владу та агрохолдинги враховувати свої інтереси. Аграрна партія, зі свого боку, допомагає і порадами (ми вже провели серію семінарів з цих питань), і політично. Думаю, якщо обмежити землекористування, зменшити податки для фермерів і збільшити для агрохолдингів, забезпечити малим сільгоспвиробникам можливість експортувати свою продукцію за кордон, то, я впевнений, що змінити ситуацію в селі, зробити його заможним можна за 3-5 років.

 

На початку року багато говорилося про допомогу держави фермерам, так званий «фермерський мільярд».

Планувалося багато чого, але по-справжньому запрацювала тільки програма з відшкодування фермерам 40 відсотків вартості за закупівлю вітчизняної техніки. Проте, скажемо щиро, якість українських тракторів і комбайнів така, що фермери воліють краще закупляти стару іноземну техніку без відшкодування, аніж нову нашу з відшкодуванням. Із вітчизняної продукції цікавими є тільки причепні та навісні агрегати з обробітку ґрунту.

Інші програми фактично провалені, оскільки виписані настільки неграмотно, що фермери доступу до них, по-суті, не мають.

 

Ви прийшли в партію ще до того, як її очолив нинішній лідер Віталій Скоцик. На Ваш погляд, зміни в партії – в кращий чи в гірший бік?

Віталій Євстафійович, на мій погляд, один із найпотужніших лідерів українського політикуму. Його ще не можна назвати досвідченим політиком, але в плані креативності, аналітики, поінформованості, підходу до розв’язання проблемних питань, працездатності він – найкращий в Україні. Скоцик – людина із зарубіжною освітою, міжнародним авторитетом. З ним рахуються у політичних колах передових країн світу. На відміну від багатьох інших українських політиків, він не замазаний у корупційних скандалах.

Під керівництвом Віталія Скоцика ми реанімували Аграрну партію, підняли її авторитет. Сформували потужні осередки на місцях. Зокрема, Черкаську обласну організацію очолив досвідчений підприємець і меценат, перспективний політик Віктор Полозов. Віктор Олександрович – постійно в русі, активно працює над зміцненням авторитету партії на Черкащині. Голос черкаських партійців у АПУ – досить вагомий. Полозов забезпечує ефективну роботу обласного апарату партії. Він – людина порядна, людина справи. Дуже масштабна постать міжнародного рівня. Шкода лише, що Віктор Олександрович настільки зайнятий (і по основній роботі, і як депутат обласної ради, і за численними меценатськими проектами), що не може приділяти партійній роботі стільки часу, скільки нам хотілося б.

 

Чи вважаєте Ви політичних лідерів Аграрної партії незамінними?

На сьогоднішній день вони – найбільш ефективні з усіх можливих. Але я хочу наголосити на тому, що наша політична сила – системна. Якщо прийде час, коли наші лідери – хоч на районному, обласному, хоч на загальнопартійному рівні з якихось причин не зможуть ефективно виконувати свої функції, ми просто оберемо інших лідерів. Краху, як це може статися в «Батьківщині», в БПП, «Народному фронті», Радикальній партії, як це вже сталося у Соціалістичній партії Олександра Мороза, у СДПУ(о) Віктора Медведчука, у «Нашій Україні» Віктора Ющенка тощо, у нас не буде. Ще раз наголошу, ми – партія не під лідерів, а партія під ідею.

 

Ви – лідер Драбівської районної партійної організації. Як Ви можете оцінити розвинутість партійних структур аграріїв на Драбівщині?

Вважаю, що у нас досить сильна організація, на середньообласному рівні. При цьому, гадаю, ми можемо досягнути кращих результатів. На мою особисту думку, в перспективі ми можемо розширити наші партійні структури удвічі. Дуже велика проблема в тому, що люди зневірені в політичній діяльності. Багато хто переконаний у тому, що в країні все вирішують гроші або олігархи, що прості люди не в змозі щось змінити. Тому з людьми потрібно старанно працювати.

 

Розкажіть кілька слів про себе. Ви – людина з аналітичним мисленням і великим досвідом роботи в державних структурах. Чому подалися у фермерство?

Було велике бажання щось робити, і свій досвід реалізовувати в конкретних справах. Я пішов у фермерство досить пізно, вільної землі вже не було. Я взяв у оренду колишній садок, який заріс чагарниками. Все повикорчував, прибрав сміття, зробив ділянку, придатну для обробітку. Планую знов посадити сад, організувати органічне виробництво. Я багато працюю у дорадництві. Тепер те, що я знав теоретично, про що говорив на семінарах, втілюю на практиці. По-суті, моя ділянка – це мій власний «полігон» для застосування нових ідей.

Підготував Максим Степанов

Біографічна довідка

Валерій Володимирович Перепелиця народився 15 серпня 1975 року у смт Драбів.

У 1997 році закінчив Київський національний економічний університет (аграрний менеджмент, магістр ділового адміністрування), у 2010 році – Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького (магістр державної служби).

Працював у господарствах та на підприємствах Драбівщини головним економістом, менеджером з маркетингу, економістом, заступником голови правління. У 2001–2011 роках – на державній службі. В 2011 році працював заступником голови Черкаської райдержадміністрації. З 2012 по 2015 рік – директор Черкаського регіонального відділення Аграрної біржі.

У 2015 році заснував фермерське господарство. За сумісництвом працює сільськогосподарським експертом-дорадником з питань аграрного менеджменту.

Депутат Драбівської районної ради, голова Асоціації фермерів Драбівського району.

У Аграрній партії України – з 2012 року. Очолює Драбівську районну організацію АПУ, обраний заступником голови Черкаської обласної організації АПУ.

Має двох дітей 15 і 7 років.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *